Цифрова трансформація державних послуг: історія створення платформи «Дія» та порівняльний аналіз міжнародних аналогів (2019–2022 рр.)

Анотація

Під час дослідження цифрової трансформації державних послуг виявлено, що недостатньо уваги приділялося аналізу етапів розвитку української платформи «Дія» в контексті світових тенденцій цифровізації державних послуг. Одним зі змістовних джерел інформації щодо цього питання можна вважати порівняння етапів становлення подібних платформ у різних країнах світу. Тому метою роботи є аналіз особливостей функціонування платформи «Дія» порівняно з провідними світовими практиками цифрової трансформації державних послуг у період 2019–2022 рр. Основними методами дослідження були історико-порівняльний аналіз, який дозволив простежити розвиток цифрових державних послуг в Україні та світі, історико-генетичний метод для виявлення причинно-наслідкових звʼязків у процесі формування цифрових платформ, а також системний підхід та статистичний аналіз даних. На основі проведеного дослідження виявлено етапи створення, розвитку та впровадження цифрових державних послуг в Україні, починаючи від перших електронних сервісів до створення єдиної платформи «Дія». Здійснено порівняльний аналіз з історією розвитку таких успішних міжнародних практик, як e-Estonia, Gov.uk та інші, що дозволило визначити спільні та відмінні риси в еволюції цих платформ. Проаналізовано вплив історичних, економічних соціальних та політичних факторів на формування підходів до цифровізації державних послуг у різних країнах. Визначено унікальні особливості та інноваційні рішення, впроваджені в українській платформі, які сформувалися з урахуванням національного контексту та міжнародного досвіду. У статті детально розглянуто трансформацію платформи «Дія» в умовах воєнного стану, що створило унікальний прецедент у світовій практиці цифрового урядування. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості використання історичного досвіду розвитку платформи «Дія» для вдосконалення наявних цифрових державних послуг та розроблення нових сервісів, а також у формуванні рекомендацій щодо адаптації державних цифрових платформ до кризових умов.