Особливості розвитку електровимірювальної техніки в Україні (1960–1980‑ті рр.)

Анотація

Промисловий потенціал країни значною мірою залежить від рівня розвитку вимірювальної техніки. У великому арсеналі засобів вимірювальної техніки значне місце завжди належало засобам електровимірювальної техніки. Мета статті – дослідити розвиток електровимірювальної техніки на теренах України упродовж 1960–1980 рр. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що на основі залучення матеріалів фондів розкрито внесок дослідних колективів наукових установ Києва, Львова, Харкова з розроблення й упровадження електровимірювального устаткування та окреслено вплив їхніх здобутків на підвищення науково-технічного рівня різних галузей промислового комплексу. Осцилографи спеціального призначення, розроблені у Львівському науково-дослідному радіотехнічному інституті, експортувалися у 40 країн світу. Результатом діяльності наукової школи методів підвищення точності вимірювальних пристроїв Київської політехніки (керівники А. Д. Нестеренко та П. П. Орнатський) було створення цифрових вимірювальних приладів, які впроваджувались на підприємствах «Точелектроприлад», «Пунане РЕТ» (м. Таллінн). У Харківському політехнічному інституті були розпочаті теоретичні дослідження бігенераторних схем. Розроблений науковцями Інституту електродинаміки НАН України цифровий екстремальний міст був впроваджений у виробництво на підприємстві «Точелектроприлад». Висвітлена діяльність колективу Науково-дослідного інституту «Мікроприлад» з розроблення мікроелектронних пристроїв та впровадження в серійне виробництво гібридних інтегральних схем. Доведено, що важливе місце в роз- витку напряму електровимірювальної техніки мали наукові семінари, присвячені питанням підвищення точності приладів, перспективам впровадження мікропроцесорів у вимірювальну техніку тощо.