Наукова спадщина академіка О. О. Созінова в контексті розвитку генетики і селекції зернових культур

Анотація

Статтю присвячено висвітленню внеску О. О. Созінова (1930–2018) – видатного українського вченого в галузі генетики та селекції рослин, чия наукова спадщина відіграла ключову роль у розвитку сучасного аграрного виробництва. Для досягнення мети дослідження, яка полягає в аналізі науково-дослідної спадщини вченого, використано історико-хронологічний, аналітико-синтетичний та біографічний методи. Наукові інтереси вченого передусім зосереджувалися на вивченні проблеми міжлокусних асоціацій, зокрема для запасних білків пшениці, що ввійшла у світовий фонд загальної генетики; розробці маркування молекулярно-генетичними маркерами різних сортів, що є принциповим моментом у сучасному сортовипробуванні; розробленні нових концепцій про значення поліморфізму білків у генетиці і селекції культурних рослин тощо. Наукова новизна полягає в комплексному аналізі наукової спадщини академіка О. О. Созінова в контексті сучасного розвитку генетики та селекції зернових культур. Визначено ключові наукові підходи, запропоновані вченим, та їх вплив на подальший розвиток галузі. Узагальнено дані щодо внеску О. О. Созінова у створенні теоретичних засад генетики якісних ознак рослин, а також у розробку методів селекції, що підвищили продуктивність та стійкість зернових культур. Виявлено перспективні напрями застосування його наукових ідей у сучасній селекційній практиці, зокрема в умовах зміни клімату та потреб продовольчої безпеки. Доведено роль ученого у становленні нових методів селекції зернових культур та удосконаленні їхньої якості. З’ясовано, що О. О. Созінов встановив пряму залежність між варіантами блоків білків, хлібопекарськими якостями і силою борошна, що дає можливість цілеспрямовано здійснювати добір кращих зразків сільськогосподарських культур за потрібними селекціонеру блоками, виділяти найцінніші форми й підбирати батьківські форми для гібридизації. Обґрунтовано пріоритетність і практичну важливість його фундаментальних і прикладних досліджень для подальшого розвитку генетики.