Автоматизація спостережень та обробки даних в Одеській обсерваторії (початок 70‑х рр. ХХ ст.)

Анотація

Мета статті – за допомогою методів джерелознавчого та історіографічного аналізу з використанням системного підходу висвітлити питання щодо впровадження електронних обчислювальних машин для обробки результатів астрономічних спостережень в Одеській астрономічній обсерваторії на початку 70‑х років минулого століття. Показано використання електронних обчислювальних машин для астрометричних обчислень, обчислення ефемерид, обробки електроспектрофотометричних спостережень, обчислень результатів спостережень змінних зір та штучних супутників Землі. Встановлення в астрономічній обсерваторії електронних обчислювальних машин «Наїрі» (березень 1969 р.) обумовило необхідність розробки програм для обробки результатів спостережень. До листопа- да 1969 р. закінчено складання та налагодження програм з обробки спостережень на Одеському меридіанному колі. У цій роботі брали участь Л. Л. Вагущенко, В. А. Синяєв, Н. М. Супрунець, М. П. Красненко. Обчислення результатів спостережень проводилися на машинах «Наїрі», «Наїрі-С », «Наїрі-К » та «Промінь». Встановлено, що матеріально-технічна база обсерваторії через брак надходжень з державного бюджету потребувала додаткових асигнувань з інших джерел фінансування. Завдяки надходженню коштів за рахунок госпдоговірної тематики поповнено матеріально-технічну базу та 1972 р. ство- рено обчислювальний відділ, який 1973 р. переріс в обчислювальний центр. Розроблені для змінних зір алгоритми паралельно застосовувалися до спостережень зміни блиску штучних супутників Землі. Спостереження блиску штучних супутників Землі були ви- конані на одноканальному супутниковому електрофотометрі, виготовленому в Одеській обсерваторії. Обробка результатів спостережень проводилася в межах міжнародної кооперативної програми СПІН (фотометричні дослідження супутників). Відзначено керівництво роботою з обробки даних спостережень змінних зір і штучних супутників Землі В. М. Григоревського – координатора СПІН, учня одного з найвідоміших українських астрономів, фундатора одеської школи дослідників змінних зір, професора Володимира Платоновича Цесевича. Матеріали, наведені в статті, на прикладі Одеської астрономічної обсерваторії доводять перспективність дослідження раннього етапу впровадження технологій автоматизації в інших вітчизняних астрономічних установах.