Послідовність та локалізація козацьких Січей: нові підходи
DOI:
https://doi.org/10.15421/272510Анотація
Мета статті: На підставі аналізу історичних джерел (насамперед картографічних) із залученням сучасних ГІС-технологій переглянути усталену періодизацію та сформулювати власний порядок військово-адміністративних центрів запорозького козацтва другої чверті XVII – третьої чверті XVIII ст. Методи дослідження: загальнонаукові (аналіз та синтез), спеціальні історичні (картографічний). Використано геоінформаційні технології (ГІС-технології) для аналізу місцевості, зіставлення картографічних даних із реальними географічними об’єктами та уточнення локалізації козацьких укріплень. Наукова новизна полягає в ревізії усталеного порядку існування Запорозьких Січей, що стало можливим за рахунок залучення широкого кола картографічних матеріалів і сучасних технологій. Основні результати: у ході пошуково-дослідної роботи переосмислено та запропоновано власний порядок існування Запорозьких Січей: 1) Романківська (1635–1638 рр.); 2) Микитинська (1638–1652 рр.); 3) Чортомлицька (1652–1709 рр.); 4) Стара Камʼянська (1709–1711 рр.); 5) Олешківська (1711–1728 рр.); 6) Чортомлицька (1728–1730 рр.); 7) Нова Кам’янська (1730–1733 рр.); 8) Яськівська (1733–1735 рр.); 9) Підпільненська (1735–1775 рр.). Стосовно інших відомих січей (Хортицька, Томаківська, Базавлуцька) підтримано твердження про їх відповідність табору-кочовищу або ж про міфічність існування саме як «січі». Важливим стало уточнення місця розташування Микитинської Січі, пропозиції щодо введення до наукового обігу невідомої до сьогодні Яськівської Січі, а також визначення поділу Кам’янської Січі на два різних за локацією укріплення – Старої та Нової Кам’янської Січі. Висновки. Нове прочитання відомих джерел, розширення картографічної бази дослідження, залучення новітніх методик дає можливість здолати стереотипні уявлення про Запорозькі Січі, виявляючи невідомі козацькі військові центри та укріплення чи уточнюючи знання про відомі. Дискусії та обговорення пропозицій сприятимуть деміфологізації історії козацтва і кращому її розумінню.