Історіографічне освоєння історії дворянства Лівобережної України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Автор(и)

  • Т. Ф. Литвинова Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпро, Україна https://orcid.org/0000-0002-8682-2819
  • С. Ю. Компанієць Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпро, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15421/272507

Анотація

З кінця ХХ ст. у вітчизняній історіографії розпочався процес тотального перегляду накопиченого досвіду. Створені радянською та народницькою історіографією образи українського дворянства як визискувачів трудового народу та зрадників національної справи зазнали суттєвої корозії. Завдяки інтенсивному освоєнню цієї проблематики накопичений значний масив досліджень історії дворянства різних регіонів, які суттєво змінили уявлення щодо громадської, господарської, освітньої та культурної активності панівної верстви. Наявність такого потужного історіографічного доробку викликала запит на його експертний аналіз. Предметом історіографічного розбору стали найбільш репрезентативні дослідження, які претендують на цілісну репрезентацію дворянської верстви Лівобережної України. Виявлено, що проблематика історії дворянства, яка на початку 1990‑х рр. займала маргінальне місце в історіографії, у ХХІ ст. стала однією з провідних тем. Найбільш розробленими виявилися такі питання, як: меценатська, освітня, громадська, господарська діяльність найбільш значущих представників цієї верстви. Активно розробляється проблематика родинного й повсякденного життя. Водночас поза увагою залишається або лише намічений як перспективний цілий комплекс напрямів, визначений розумінням завдань нової соціальної історії та методологічними можливос- тями історіографічних поворотів світової історіографії останніх десятиліть. Серед них роль і місце соціальної еліти в регіоні та імперії загалом, специфіка стосунків з іншими станами, соціальна, ментальна, господарська диференціація регіонального дворянства, приватне та сексуальне життя, історія дозвілля, читання, уявлень та емоцій. Актуальним залишається й екстенсивне розширення інформаційних можливостей за рахунок архів- ної евристики та нових археографічних проєктів. Без розв’язання виявлених проблем неможливе не лише глибоке розуміння історії дворянства, а й адекватне сприйняття «українського ХІХ століття» загалом.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-05-31