Музичні вподобання дворянства Лівобережної України як об’єкт історичного дослідження

Анотація

Мета статті полягає у виявленні специфіки музично-театральної культури дворянства України першої половини ХІХ ст. Актуальність теми визначена її міждисциплінарним і сюжетним виміром та орієнтацією на такі важливі для сучасної української історіографії напрями, як історія повсякдення, «нова» історія дозвілля, музична географія, що дає змогу розширити уявлення про розвиток української культури в «довгому» XIX ст., через аналіз символічних практик виявити вплив мистецтва на формування колективної та індивідуальної модерної української ідентичності, визначити місце соціальної еліти в культурному процесі. Історичні студії під таким кутом зору можуть сприяти розширенню уявлень про культурний ландшафт України. Додатковим аргументом на користь актуальності теми є також звернення уваги саме на дворянство, музичні вподобання якого практично не привернули спеціальної уваги науковців. Методологічною основою стали принципи науковості та історизму, які орієнтують досліджувати епоху та людину певної доби з урахуванням особливостей тогочасної культури, загальнонаукові методи (аналіз та синтез) та методи історичної науки (хронологічний, історико-генетичний, історико-порівняльний, історіографічний, джерелознавчий), а також підходи таких напрямів, як історія повсякдення, історія дозвілля, музична географія, що дають змогу зрозуміти способи, якими люди освоювали світ, звернути увагу на провінцію, локальні людські спільноти, виявити специфіки нової поведінки, нових практик дозвілля, особливо на переламі культурних епох. Основні результати полягають у представленні особливостей музичних смаків дворянства першої половини ХІХ ст. На основі аналізу джерельного комплексу показано місце музики в повсякденні дворянства, а також спростовано поширений стереотип про його відхід від національної культури і, відповідно, про «зросійщення» української соціальної еліти.