Історична антропологія як сучасна філософія історії та соціальна антропологія: міждисциплінарний діалог

Анотація

Стаття дослiджує складну проблематику впливу соціально-культурних чинників на виникнення історичної антропології як сучасної фiлософії icторії. Методологiя цієї праці заснована на реалізації принципів комплементарностi, структурностi, дiалогiчностi. У процесі студії зазначеної проблематики були залучені такі методи, як філософської герменевтики, системно-структурний, мiждисциплiнарний. Серед онтологічних категорій історичної антропології як сучасної філософії історії зазначимо реконструкцію, історичне пояснення, інтелектуальну інтуїцію, мікроісторичний аналіз, міждисциплінарний діалог. До складу гносеологічних психологічних категорій історичної антропології як сучасної філософії історії належать ментальність, сприймання простору і часу, бачення світу. До гносеологічних соціокультурних категорій історичної антропології як сучасної філософії історії належать суспільно значуща поведінка, повсякденне життя, габітус. Серед аксіологічних категорій історичної антропології виокремлюють «історичний антропоцентризм», «психологічно-культурний плюралізм», демократичність. Антропологія є особливою сферою соціологічного знання. Соціальна антропологія є одним із напрямів вивчення життя суспільства. Найбільш спорідненими з нею є інші соціальні науки. Такому розумінню відповідає назва «соціальна антропологія». Відмінності між наведеними інтерпретаціями цієї науки є незначними. Щоб врахувати цей чинник, багато дослідників застосовують термін «соціально-культурна антропологія». У французькій інтелектуальній традиції соціальна антропологія фактично збігається з етнологією. Науковий діалог історичної антропології як сучасної філософії історії із соціальною антропологією надає цьому напряму філософського знання можливості подальшого теоретичного розвитку. Серед них слід вказати на такі чинники:

• охоплення широкого кола феноменів і процесів історичного буття – у суспільному, етнічному і культурному вимірах;
• інтеграція в проблемне поле історичної антропології вивчення культури, соціальної організації і психології етносів, котрі знаходяться на додержавному рівні розвитку;
• розширення міжкультурних взаємодій історично-антропологічних студій із соціогуманітаристикою завдяки аналізу соціально-антропологічної проблематики;
• застосування теоретичних підходів соціальної антропології у вивченні етнічних, соціокультурних і ментальних аспектів життєдіяльності суспільств минулого;
• залучення концепцій і дослідницького досвіду соціально-антропологічних студій в аналізі історичною антропологією гуманітарного горизонту засад сучасної соціокультурної динаміки.