Formation and development of main-line electric locomotive engineering in independed Ukraine (1991 – 2008)
DOI:
https://doi.org/10.15421/272013Анотація
Здійснено спробу дослідження історичних обставин становлення та розвитку магістрального електровозобудування в незалежній Україні (1991–2008). Українське транспортне машинобудування має глибокі історичні традиції, що сягають діяльності Одеських залізничних майстерень та заснування спеціалізованих локомотивобудівних заводів у Харкові та Луганську. Електровозобудівна галузь в Україні представлена продукцією Дніпровського заводу, який протягом тривалого часу виробляв електровози виключно промислового призначення. На початку 1990-х рр. з метою оновлення локомотивного парку українських залізниць на тлі відсутності валютних коштів для закупівлі тягового рухомого складу за кордоном, керівництвом «Укрзалізниці» спільно з профільними міністерствами було вирішено забезпечити організацію виробництва магістральних електровозів на базі Дніпровського заводу. На жаль, внаслідок економічної фінансової кризи 2008 р. усі перспективні досягнення вказаного підприємства були фактично нівельовані, а сам завод опинився у скрутному становищі. Однак, безумовно, що історичний досвід становлення української науково-виробничої бази залізничного машинобудування потребує свого належного осмислення. Отже, у статті проаналізовано історію Науково- виробничого об’єднання «Дніпровський електровозобудівний завод» (згодом – Науково-виробничий комплекс «Електровозобудування») 1991–2008 рр.