Образи маєтку роду Ґалаґанів у с. Сокиринці в історіографії кінця XIX – початку ХХ ст.

Автор(и)

  • В. М. Додух Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпро, Україна https://orcid.org/0009-0005-8957-9278

DOI:

https://doi.org/10.15421/272414

Анотація

Маєтки представників дворянства Лівобережної України є надзвичайно цінним джерелом інформації з історії цього суспільного стану. Ці виразні архітектурні комплекси привертали увагу дослідників та знаходили своє відображення в їхній професійній діяль-ності. Одним з найяскравіших репрезентантів дворянської архітектури XVIII – XIX ст. є маєток роду Ґалаґанів у селищі Сокиринці Чернігівської області. Протягом своєї багато-вікової історії він пережив кілька масштабних перебудувань, але неодмінно залишався найважливішим, сакральним місцем для своїх власників та одним із значущих культурних осередків Лівобережжя. Актуальність дослідження визначається можливістю його включення до студій з історії архітектури, соціальної, культурної, інтелектуальної історії. Метою статті є проведення аналітичного оцінювання процесу формування та еволюції образу маєтку Ґалаґанів у Сокиринцях в історіографії кінця ХІХ – початку ХХ ст. Ме-тодологічну основу дослідження сформували базові принципи теорії історіографічного образу. Також у роботі використовуються такі методи: історичний, аналітичний, гене-тичний, компаративний, біографічний, метод вивчення продуктів діяльності. Основні результати. Досліджено публікації, що містять розгорнуті оцінки маєтку Ґалаґанів у Сокиринцях. Виявлено, що всі автори публікацій відвідували маєток особисто, що значно впливало на їх оповідання. Визначено, що найбільш стійким є образ маєтку як шедевру архітектури, зберігача українських козацьких традицій, прихистку для великої кількості представників наукової та творчої еліти. Попри масштабні суспільно-політичні зміни на початку ХХ ст., маєток не був забутий. Дослідники зафіксували втрату колишньої краси та величі цього місця, викликану значними руйнуваннями та занепадом архітектурних композицій. Втім, вони зберігали оптимізм та віру в те, що маєток буде відбудований у первозданному вигляді. Праці істориків кінця ХІХ – початку ХХ ст. стали фундаментом для всебічного вивчення українських поміщицьких маєтків. Практичне значення роботи полягає у привертанні уваги читачів до проблеми збереження та реставрації рідкісних архітектурних пам’яток України.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-06-10