Історична антропологія як сучасна філософія історії: мікроісторичний аналіз

Анотація

Метою статті є розкриття сутності теоретичних особливостей «мікроісторичних» концепцій як складників історично-антропологічного горизонту сучасної філософії історії та їх значущості для розвитку філософсько-історичних студій. Методологія цієї роботи включає принципи комплементарностi, структурності, діалогічності. У студії проблемного поля праці були застосовані методи: філософської герменевтики, систем- но-структурний, мiждисциплiнарний. Результати дослідження. У процесі осмислення розвитку когнітивних кореляцій і діалогу «мікроісторичних» теорій та інших концепцій, які утворилися в процесі динаміки історичної антропології як сучасної філософії історії, можна визначити сукупність евристичних філософсько-іcторичних підходів і тенденцій формування «мікроісторичного» виміру розвитку суспільств минулого. Серед них зазна- чимо: осмислення особистісної і мікросоціальної розмірності минулого; встановлення когнітивних кореляцій філософсько-історичних дослідів мікрооб’єктів та макрооб’єктів; інтенсифікація інтелектуального діалогу мікроісторичного горизонту філософії історії із суспільно-гуманітарними науками (психологія особистості) і зменшення інтенсивності їх теоретичного діалогу з соціологією. Наведені евристичні надбання й наукові концепти «мікроісторичного» виміру філософсько-історичних студій виявляються суттєвим ком- понентом у процесі розвитку концепцій історичної антропології як сучасної філософії історії. Значною мірою цей тренд проявляється в поглибленні розуміння буття людини минулого. Теоретична специфіка «мікроісторичного» горизонту є підставою для ви- вчення методологічних кореляцій історичної антропології як сучасної філософії історії з постструктуралістськими концепціями. У межах останніх усталеною є ідея, що законів у розвитку історичного процесу не існує, філософські студії сфокусовано на осмисленні оригінальних компонентів соціального буття минулого. Теоретичні підходи «мікроісто- ричного» горизонту філософсько-історичних студій до осмислення індивідуального жит- тєвого досвіду особистості взаємодіють з концепцією «людської розмірності» динаміки науки, сформульованої Ст. Тулміним. У реалізації цього філософсько-наукового проєкту теоретичні підходи «мікроісторичного» аспекту історичної антропології як сучасної філософії історії можуть бути ефективно застосовані в рефлексивному полі концепцій філософії науки, зокрема у сфері аналізу ментальності та особистісних рис вчених, що істотно впливають на особливості їх наукового світогляду і дослідів.