Культурно-онтологічні підґрунтя техніки: реконструкція «прометейї»
DOI:
https://doi.org/10.15421/272401Анотація
Актуальність теми обумовлена низкою суперечностей, що виникають під впливом техніки (швидкість розповсюдження та інерційність інституцій, наявність доступу до технологій та відсутність знань про них тощо) і необхідністю артикуляції її культур- но-онтологічних умов, однією з яких є прометейя. Мета статті – культурно-онтологічна реконструкція прометейї як культуроутворювальної настанови існування й функціонування техніки в архетипному, етимологічно-семантичному, полемічному, аномному, екзистен- ційному, протетичному зрізах. Методологія. У дослідженні застосовувалися можливості дескриптивного, етимологічно-семантичного, герменевтичного, структуралістського, діалектичного методів. Результатами дослідження є, по-перше, визначення того, що собою являє культуроутворювальна настанова як така і тут позначені індивідуальні, колективні, свідомі, несвідомі аспекти її продуктивної природи. По-друге, окреслені релігійний, ес- тетичний, філософський контексти архетипного зрізу прометейї. По-третє, проведений етимологічно-семантичний аналіз імені Прометей, а на цій підставі з’ясовані його змістовні аспекти: інтенціональний (спрямованість у майбутнє), гнозисний (прагнення точного пізнання), екзистенційний (піклування), аксіологічний (вшанування). По-четверте, проа- налізований полемічний зріз прометейї у низці аспектів: генетичний (конфлікт між Зевсом та Прометеєм), психологічний (гординя), екзистенційний (розколотість буття людини). По-п’яте, окреслено, що в аномному зрізі прометейї бінарність провина / покарання має фундаментальний характер у вигляді порушення божественних законів (крадіжка вогню, ремесел з мистецтвами та мудрості). По-шосте, в екзистенційному зрізі прометейї арти- кульований механізм очікування та подолання страху смерті. По-сьоме, наданий абрис протетичному характеру техніки в аспектах апріорності та медіативності, інтеріоризації та екстеріоризації, буття та небуття. У висновках наведені змістовні аспекти, по-перше, культуроутворювальної настанови як такої, по-друге, прометейї у змістовних межах архетипного, етимологічно-семантичного, полемічного, аномного, екзистенційного, протетичного зрізів, а також позначені горизонти дослідження.