Наукові взаємозв’язки Дмитра Яворницького з Дмитром Багалієм (за матеріалами листування істориків)

Анотація

Мета статті – проаналізувати сутність, напрями і головні результати наукових контактів між двома відомими українськими істориками другої половини ХІХ – першої третини ХХ ст. Дмитром Яворницьким та Дмитром Багалієм. Використано історико- хронологічний, історико- генетичний, історико- типологічний та біографічний методи. Інформаційну базу становили комплекс опублікованого листування цих українських істориків, інші джерела особистого походження, деякі їхні наукові праці, а також окремі спеціальні наукові праці сучасних українських дослідників з теми. Встановлено, що головний зміст наукових контактів Дмитра Яворницького з Дмитром Багалієм зводився до обміну науковою літературою, організації й проведення виставок пам’яток старовини та археологічних артефактів під час різних наукових заходів, співпраці в галузі археології, музейної та архівної справи, а також до інтелектуальної підтримки наукових зусиль і найважливіших здобутків один одного. Констатується, що їх епістолярні та окремі особисті наукові взаємини мали не дуже сталий характер. Виокремлені періоди піднесення рівня їх інтенсивності (межа двох століть, а також 1920- ті рр.) та своєрідні спади в міжособистісній науковій комунікації (між 1906 і 1918 рр.). З’ясовано, що між істориками подеколи мали місце й певні незначні непорозуміння. Наголошено, що Дмитра Яворницького та Дмитра Багалія навряд чи можна віднести до учених- однодумців, близьких у методологічному, духовному й ментальному сенсі. Однак вони на особистих прикладах яскраво продемонстрували можливості наукової співпраці між фаховими істориками, перш за все завдяки докладанню ними суттєвих зусиль для розбудови української національної історіографії.