Філософські концепції і формування теоретичних основ історичної антропології як сучасної філософії історії

Анотація

У статті проаналізовано вплив методологічних підходів філософської думки на формування історичної антропології як сучасної філософії історії. Методологія цієї роботи засновується на принципах комплементарностi, структурності, діалогічності. У студії проблематики праці були залучені методи: філософської герменевтики, системно-структурний, мiждисциплiнарний. Історична антропологія як версія філософії історії, яка досліджує ментальнокультурну площину причин, сутності історичних процесів та їх можливої проєкції в майбутнє має суттєвий потенціaл для розуміння філософсько-історичними концепціями глобальної суспільнокультурної динаміки в минулі епохи. Важливою умовою для реалізації цього наукового завдання є аналіз формування теоретичних основ історично- антропологічних вимірів філософсько- історичної думки. Дослідження зазначеного проблемного поля ґрунтується на вивченні філософських теорій Р. Дж. Коллінгвуда, К. Леві-Строса, М. Фуко. До основних ідей Р. Дж. Коллінгвуда, які є важливими для формування концепцій історичної антропології як сучасної філософії історії, входять розуміння філософського потенціалу іcторичної думки; необхідність поєднання філософ-ських концептів та іcторичних методологій; важливіcть осмислення філософією історії ментально-культурного горизонту минулого. Серед чинників впливу структуралістських концептів К. Леві- Строса на утворення теоретичних основ історичної антропології як сучасної філософії історії можна виокремити аналіз міфологічних елементів сприймання світу протосуспільствами; виявлення і студії неусвідомлених компонентів психології і культури суспільств зазначеного типу, реалізація наукових взаємодій історичного пізнання й етнології. До важливих концепцій М. Фуко, які вплинули на формування теоретичних підходів історичної антропології як сучасної філософії історії належить аналіз безсвiдомих елементів психіки суспільств у різні епохи минулого; осмислення феномену «iншостi» в історії; вивчення ментальних уявлень у європейському суспільстві про психічні хвороби; дослідження розуміння феномену божевілля в західноєвропейському мистецтві; студії ментальностi лікарів у добу Раннього Нового часу. Теоретичні основи історичної антропології як сучасної філософії історії, які сформувалися під впливом філософських концепцій, включають онтологічну, гносеологічну й аксіологічну площини. Онтологічна площина проявляється у формуванні проблемного поля історично-антропологічних студій, ментально-культурного горизонту минулого. До її складу належать: аналіз підсвідомих підвалин психології й міфологічних систем протосуспільств і ранніх суспільств; осмислення сприймання спільнотами зазначених типів різноманітних соціокультурних явищ, зокрема хвороб і засобів лікування; ставлення суспільств до певних соціальних груп, зокрема до лікарів; аналіз сприймання політичної влади та механізмів формування її соціально-психологічних підвалин. Гносеологічна площина розкривається в утворенні історично-антропологічними концепціями методів аналізу глибинних, неусвідомлених аспектів психологічно-культурного виміру минулих епох; ефективному застосуванні міждисциплінарного підходу в аналізі ментальних феноменів і суспільної поведінки; реалізації пізнавальної взаємодії методологічних підходів етнології й історичної антропології. Аксіологічна площина полягає у стимулюванні поширення в осмисленні ментально-культурного горизонту історичних процесів цінностей гуманізму, плюралізму й рівноцінності культур і цивілізацій минулого та сучасності; діалогу різноманітних культур, світоглядних систем й інтелектуальних традицій.