Наукова творчість мовою платонівської філософії любові
DOI:
https://doi.org/10.15421/272309Анотація
Статтю присвячено експлікації наукової творчості за допомогою ідей платонівської філософії любові. Методологія роботи спирається на компаративний підхід, метод аналогій та історико-філософську рефлексію. Науковий творчий процес у ході дослідження умовно розділили на три етапи: наявність суперечності, творчий пошук, теоретичне втілення. Перший етап наукового творчого процесу пов’язаний з виявленням суперечності між Поросом і Пенією (у термінах платонівського «Бенкету»), «різниця потенціалів» якого й народжує творчий ерос як дослідницький пошук. На другому етапі творчого наукового процесу ерос приваблює дослідника красою істини, яка надихає науковий пошук. Подібно до описаного Платоном образу Ероса науковець теж вічно шукає істинну красу і не може заспокоїтися, завжди ставить запитання й залишається незадоволеним. У пристрасному невідступному запитуванні він виходить за загальновизнані межі, щоб наздогнати красу істини і в екстазі відкриття з’єднатися з абсолютним. На третьому етапі філософські міркування Платона про пригадування (анамнезис) і схоплювання істини Еросом можна порівняти з інкубацією та інтуїцією творчого наукового процесу. Як в першому, так і в другому випадку ми знаходимо подібні процеси евристичного впливу образу, народже- ння результату в красі, досягнення суті через ототожнення «різнорідного» та естетичне задоволення, яке стимулює дослідника.