Соціально-історичні чинники розвитку «історії ментальностей» як напряму історичної антропології

Анотація

У статті проаналізовано вплив соціально-історичних чинників на формування концепцій історії ментальностей як напряму історичної антропології – сучасної філософії історії, їх теоретичні і пізнавальні особливості. Методологія цієї роботи включає принципи комплементарностi, структурності, діалогічності. У студії проблемного поля праці були застосовані методи: філософської герменевтики, системно-структурний, мiждисциплiнарний. Розвиток теоретичних підходів історичної антропології як сучасної філософії історії знайшов прояв в етапі історії ментальностей, значний внесок у яку зробили теоретичні підходи, сформульовані у студіях Ж. Ле Гоффа. У їх просторі утворилися онтологічні, гносеологічні й аксіологічні чинники, важливі для подальшої динаміки історично-антропологічних концепцій. Так, онтологічний чинник сприяв формуванню рефлексивного поля історії ментальностей: психологічно-культурний гори- зонт суспільств Західної Європи Середньовіччя і раннього Нового часу, усвідомлені й підсвідомі аспекти ментальності, правила й цінності суспільної поведінки, різноаспектні явища життєдіяльності й повсякденного життя, розповсюджені релігійні і парарелігійні суспільні уявлення. Наведені соціально-історичні процеси стали однією із засад розвитку в дослідженнях з історичної антропології орієнтації на аналіз й осмислення ментально-культурної площини суспільств минулого в підсвідомому й свідомому вимірах як суттєво значущих чинників причинності й особливостей їх історичної динаміки. Вивчення і аналіз культурно-психологічного простору мотивацій, сенсу й імовірного впливу історичної динаміки на перспективні аспекти розвитку суспільств утворили магістральну мету історичної антропології як сучасної філософії історії. Соціально-історичні процеси другої половини минулого століття створили об’єктивну суспільну й інтелектуально-евристичну потребу у розвитку історично-антропологічних концепцій для релевантного розуміння ментальності суспільств минулого як визначного фактору історичних процесів і певною мірою соціокультурної динаміки сьогодення. Дослідження й осмислення історією ментальності психологічно-культурного горизонту динаміки суспільств і макрорегіонів минулого актуалізує її оригінальність стосовно сучасної їй філософічно-історичній теорії локальних цивілізацій А. Дж. Тойнбі. На відміну від осмислення цією концепцією таких площин історичної динаміки, як геокультурна й духовно-релігійна, історична антропологія як сучасна філософія історії спрямовує свої досліди на аналіз ментально-культурних і суспільно-поведінкових засад різноманітних феноменів минулого. Це створює можливості для історично-антропологічних студій напряму історії ментальностей осягати причинність і сутність історичних процесів, розуміти їх вплив на розвиток сучасних суспільств і на їх динаміку в майбутньому.