Патентно-ліцензійна система України у другій половині XX ст.

Анотація

Досліджено становлення патентно-ліцензійної системи України впродовж другої половини ХХ ст. Встановлено, що перші фонди технічної літератури, яка була необхідна для патентної роботи, створювалися у відділах інститутів АН УРСР у перші повоєнні роки. Наприклад, фонд науково-технічної літератури, документації, патентів та винаходів розпочав формуватися в Інституті електротехніки УРСР, його створено 1944 р. Але різні спеціальні осередки для надання інформаційної підтримки для розгортання патентноліцензійної справи були організовані декілька пізніше. Зокрема в Інституті електротехніки АН УРСР – лише через 20 років, у 1964 р. Співробітники проводили попередню експертизу заявок на винаходи, розширяли фонди науково-технічної документації, здійснювали комплектацію закордонної патентної документації.

Мережа спеціальних патентних відділів була створена і на базі вищої технічної школи. Невелика група з систематизації патентної інформації була створена в Харківському політехнічному інституті в 1967 р. У 1971 р. патентне бюро було створено також в Одеському політехнічному інституті. У 1974 р. в Київському політехнічному інституті створили організаційно-аналітичний відділ, що сприяло розвитку винахідницької діяльності інституту. Активізація винахідницького пошуку припадала на 1980-ті рр. і була спрямована на підвищення якості, що сприяло створенню перспективних, конкурентоспроможних розробок світового рівня та впровадженню їх у промисловість. На початку 1990-х рр. ситуація з винахідницькою та патентно-ліцензійною діяльністю змінилася. Значне скорочення кількості винаходів демонструвало загальний стан наукових досліджень у країні.