Пересувні рентгенівські апарати у Першій світовій війні 1914 – 1918 років (український контекст)

  • Кисільова Т. О.
Ключові слова: перші рухомі рентгенівські кабінети, історія розвитку медичної рентгенології, рентгенологія в Україні.

Анотація

Розглянуто новий тип рентгенівських кабінетів, що виник під час
Першої світової війни – рухомі. Початок Першої світової війни створив широке
поле діяльності для рентгенологів, але не всі медичні заклади, тим більш
новоутворені лазарети поблизу лінії фронту, були оснащені рентгенівськими
кабінетами. В цей період на території України проблемами рентгенологічної
допомоги опікувалася київська громадська організація «Комісія Допомоги
Пораненим Рентгенівськими Дослідженнями» (Київська рентгенівська комісія). За
її ініціативою в квітні 1915 р. було створено перший рухомий кабінет. Повний
комплект устаткування для рентгенівського дослідження розміщувався на кінному
візку та розгортався у приміщенні медичного закладу-замовника. Необхідною
умовою виклику кабінету була наявність лікаря відповідної кваліфікації. Як
показало дослідження, послуги кабінету мали значний попит і його
функціонування було цілком успішним.
Для потреб фронту під керівництвом Київської рентгенівської комісії було
сформовано ще 8 рухомих рентгенівських кабінетів, з яких дві рельсові станції та 6
кабінетів на кінних візках. Кожна рельсова рентгенівська станція складалася з двох
залізничних вагонів (пасажирського та товарного) і мала повне оснащення для
виконання досліджень, незначних ремонтних робіт та проживання персоналу.
Однак характер роботи евакуаційних шпиталів, відсутність фахівців з рентгенології
та слабке залізничне сполучення не дали змоги повністю використати значний
потенціал станції. Отже, цей проект виявився недосконалим та неефективним.

Опубліковано
2020-03-19