Міфологічні, релігійні та культурні виміри феномена права.

Анотація

Побудова правової держави потребує визначення феномена права і цінностей, які воно захищає. Для цього необхідно визначити міфологічну, релігійну, культурну компоненти права і їх значення в раціональному та ірраціональному контексті його пізнання. Метою статті є визначення впливу міфології, релігії̈ і культури на право. Методологія роботи заснована на взаємодії компаративного аналізу та історико- філософській рефлексії, а також методі поєднання історичного та логічного. Це дає змогу розкрити роль раціональних та ірраціональних складників у пізнанні права, виділити нормативні основи права з міфу, визначити взаємодію релігії̈ і права, проаналізувати культурні сенси права. Опис основних результатів. У процесі дослідження було визначено, що, незважаючи на те, як змінюються міфологеми в суспільстві, проблема пізнання феномена права залишається актуальною і потребує вирішення в контексті різних пізнавальних систем. Пояснення світу міфом містили взірці правильної поведінки, які і становили нормативність міфу. Особливість міфологічної свідомості породжує уявлення про те, що людина є складовою частиною універсального світу, що дозволяє зарахувати норми, що містяться в міфі, до загальносвітових законів. На відміну від релігійних норм, що регулюють життя людини повністю, право все ж таки зосереджене на особливо важливих суспільних відносинах поза межами настанов тієї чи іншої релігії̈. Оскільки право в культурному середовищі є носієм універсальних цінностей, важливим є момент їх узгодження. Наукова новизна. Було визначено, що міф містить не лише ірраціональні виміри власного буття, а й раціональні виміри нормативності, яка сприймається як універсальне правило, обов’язкове до виконання. Відносини релігії̈ і права визначаються перш за все спільною культурою та історією, і вони мають реалізовуватися завжди в межах культурного континууму і відповідати сучасним реаліям. Культура визначає право, водночас право впливає на розвиток культури, особливо правової, формує правосвідомість особистості. Висновки. Вдалося з’ясувати, що в процесі історико- філософської рефлексії можна визначити раціональність та ірраціональність як основні пізнавальні системи права. Усвідомлення феномена права починається з міфології, де вже можна виділити нормативність як її складову частину. Залишаючись соціальними регуляторами, релігія і право закріплюють у собі культурні зміни і водночас є провідниками культури в суспільстві.