«Живемо під знаком гігієни»: професійні з’їзди другої половини ХІХ – початку ХХ ст. та розвиток гігієнічного руху в Галичині

Ключові слова: гігієнічний рух, громадське здоров’я, Галичина, перший з’їзд польських гігієністів 1914 р., Львів.

Анотація

Від середини ХІХ ст. гігієна функціонує як окрема наукова і професійна дисципліна і як спосіб втілення принципів громадського здоров’я. Гігієністи створюють свою власну професійну сферу, до якої належать не лише медики, і в своїй діяльності поєднують риси громадського та професійного рухів. Такі «наддержавні» проблеми, як поширення інфекційних хвороб, сприяють спільним пошукам їхніх рішень, зокрема, на міжнародних конгресах, присвячених гігієні та санітарії.

В габсбурзькій Галичині гігієнічний рух стає більш помітним наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Однією з його особливостей було те, що він здебільшого формувався в польських професійних середовищах. Важливою інституцією для тогочасних медичних галицьких кіл, до яких здебільшого належали гігієністи, були з’їзди польських лікарів та природознавців, які відбувалися з кінця 1860-хх рр. Аналіз ролі цих конгресів в розвитку гігієнічного руху в Галичині є метою цього дослідження. Гігієна та громадське здоров’я були сталою частиною програм та дискусій на згаданих з’їздах. Проте обговорювалися також ідеї скликання окремого з’їзду, присвяченого гігієні та створення гігієнічних товариств. Важливу роль в пропагуванні цих ідей відігравали варшавські гігієністи. У відповідь на рішення одного зі з’їздів прихильники гігієни у Львові та Кракові створили свої товариства. Врешті, влітку 1914 р. у Львові відбувся перший з’їзд польських гігієністів, одним з основних організаторів якого було Львівське гігієнічне товариство. Також активізується процес щораз більшого залучення до кола гігієністів фахівців з інших сфер. Одним з виявів цього стало скликання у 1912 р. у Кракові першого з’їзду техніків будівництва та гігієни міст. Скликання цих конгресів означало кристалізацію ідеї гігієнічного руху в польських професійних середовищах загалом, але водночас і в Галичині. Хоча з’їзди мали «загальнопольський» характер, але в них брали участь й представники інших національностей, зокрема й українці. Проте їх участь не була чисельною, а на скликання з’їздів українське середовище реагувало суперечливо, особливо з початком ХХ ст. Розвиток національних рухів спричинив «націоналізацію» усіх сфер наукової і професійної діяльності, в тому числі і гігієни, що завадило виникненню єдиного гігієнічного руху в Галичині. Ключові слова: гігієнічний рух, громадське здоров’я, Галичина, перший з’їзд польських гігієністів 1914 р., Львів.

Опубліковано
2019-11-27