Шлях сучасних природничих наук: від відкриття реалій до вивчення їх атрибутів

Анотація

Розвиток природничих наук аналізується за схемою: «… реальність – атрибути – реальність – атрибути …». Будь-яка матеріальна реальність інтерпретується як носій атрибутів, що проявляються в певному діапазоні її експериментального вивчення та на певному теоретичному рівні розуміння отриманих даних. Більш складні і продумані експерименти та більш витончені теорії ведуть до більш детального та повного бачення реалій та їхніх атрибутів, що ініціює нові експерименти та створення нових теорій. Ці когнітивні процеси ведуть до відкриття нових матеріальних реалій із додатковими або вдосконаленими порівняно з раніше відомими атрибутами. Об’єктивність і відносна істинність наукових тверджень про досліджувані реалії та їхні атрибути засновані на якісній та кількісній відповідності теоретично розрахованих значень атрибутів їхнім експериментально виміряним значенням. Підкреслюється, що їх виокремлення та адекватний історико-філософський аналіз потребує фахового знання складного наукового матеріалу й не може ефективно здійснюватися в рамках надмірно спрощених уявлень про науку та роль, яку в ній відіграють теорії. Прикладами таких ідей є розуміння теорій виключно з позиції їх спростування та підтвердження або навіть заміна теорій нечіткими соціологічними концепціями, такими як парадигма та соціокультурна детермінація наукових результатів. Ці погляди часто стають джерелом ідеалістичних, ірраціональних та постмодерністських тлумачень науки та її історії.