Виховання радянських цінностей у студентства в умовах академічного повсякдення у 60–80‑х рр. ХХ ст. (за матеріалами періодичних видань Харківських ВНЗ)

Анотація

У статті крізь призму періодичного друку розглядається академічне повсякдення студентів ВНЗ Харкова як середовище формування радянських цінностей. У вітчизняній історичній науці питання конструювання «радянської людини» є досить актуальним. Його у своїх дослідженнях торкалася ціла низка вітчизняних та закордонних науковців. Особливий інтерес, з огляду на своє значення в радянському суспільстві, становить дослідження студентської молоді в контексті виховання радянських цінностей. Джерельну базу дослідження становлять газети вищих навчальних закладів Харкова (Харківського державного університету, Харківського політехнічного інституту, Харківського авіаційного інституту, Харківського автомобільно-дорожного інституту, Харківського медичного інституту), архівні матеріали Державного архіву Харківської області та Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України. Дослідження виконане з використанням спеціально-історичних та загальнонаукових методів із залученням теоретичних напрацювань історичної імагології та історії повсякденного життя. У процесі дослідження було встановлено, що більшість матеріалів, газетних статей, які відображають академічне повсякдення, були присвячені складанню студентами іспитів. Для таких публікацій характерна типова структура, яка включала в себе похвалу найбільш успішних студентів та критику на адресу тих, хто отримував незадовільні оцінки. Критиці піддавали також тих студентів, які демонстрували посередню успішність у навчанні. Їх звинувачували в байдужості до освітнього процесу. Подібна практика публічної похвали та публічного засудження мала виховувати в студентської молоді почуття колективізму та спільної відповідальності за результати навчальної діяльності. До того ж на важливій ролі колективу в освітньому процесі постійно робиться наголос у відповідних публікаціях. Навчальний процес був досить заідеологізований – він перебував під пильною увагою партійних та комсомольських комітетів навчального закладу. Ще однією поширеною формою відображення в пресі академічного життя були карикатури, гуморески та фейлетони. Загалом же вища освіта на сторінках періодичних видань ВНЗ міста сприймалася як інструмент підготовки інтелектуальної еліти радянського суспільства, а інтелектуальна праця легітимізувалася через долучення студентів до трудових практик, поширених у радянському суспільстві, та опанування молоддю основ марксистсько-ленінського вчення.