Проблемні аспекти класифікації історико-культурних заповідників на прикладі установ західних областей України

Анотація

У публікації розглядаються актуальні питання класифікації історико-культурних заповідників. Розмежування заповідників відповідно до особливостей організації роботи для забезпечення належного стану збереження та популяризації окремих видів пам’яток є важливим аспектом у процесі дослідження історико-культурних заповідників. У дослідження надається характеристика державної (ієрархічної) класифікації історико-культурних заповідників. Проаналізовано законодавчі акти та встановлено недоліки, допущені в теорії класифікації та їх наслідки в практичній реалізації, на прикладі історико-культурних заповідників у західних областях України. На основі співвідношення теоретичних підходів та їх практичного вираження було встановлено невідповідність класифікації до реальності. Були запропоновані рекомендації, необхідні для забезпечення практичного вираження цієї класифікації в роботі державних органів та історико-культурних заповідників. У дослідженні розглянута класифікація історико-культурних заповідників, сформована за типологічною приналежністю пам’яток. Зокрема, встановлено розбіжності видових класифікацій пам’яток та заповідників у нормах Закону України «Про охорону культурної спадщини». Подані рекомендації щодо систематизації видів заповідників за типами пам’яток. У статті запропоновано новий підхід до визначення виду заповідників на основі відсоткового співвідношення ансамблів пам’яток культурної та історичної спадщини, які становлять базу історико-культурних заповідників.