Розвиток мікології та фітопатології на кафедрі ботаніки Новоросійського університету (XIX – початок XX ст.)
DOI:
https://doi.org/10.15421/272202Анотація
У статті розглядається історія започаткування та проведення досліджень мікологічного і фітопатологічного напрямів у стінах Новоросійського університету від моменту його заснування до початку ХХ століття. Показано передумови зародження вивчення грибної флори вченими Російської імперії та отримані досягнення в цій сфері. Підкреслюється взаємозв’язок діяльності дослідників-природознавців різних наукових та освітніх установ того періоду. Проаналізовано роботи очільників та співробітників кафедри ботаніки зазначеного університету, зокрема Л. С. Ценковського, І. Ф. Кощуга, М. К. Средінського, Я. Я. Вальца, Л. В. Рейнгарда, Ф. М. Каменського, І. Л. Сербінова тощо. Показано, що онтогенетичний метод, розроблений Ценковським стосовно сапрофітних грибів, мав суттєве значення для вивчення патогенних форм, чим розширив можливості подальшого розвитку паразитарного напряму у фітопатології. Доведено, що саме дослідження вченим стадій розвитку сапрофітних форм слизневих грибів стало передумовою відкриття його учнем М. С. Вороніним паразитних представників міксоміцетів, які здатні викликати захворювання сільськогосподарських рослин. Розкрито значення тогочасних розробок для подальшого розвитку фітопатології як окремої галузі прикладної мікології, а також для виникнення нових напрямів досліджень. Так, пріоритетними результатами роботи кафедри ботаніки стали морфолого-онтогенетичний підхід у мікології, з’ясування процесу симбіозу грибів із вищими рослинами, розвиток вчення про мікоризу та вивчення явища змішаної інфекції. Таким чином, у роботі узагальнені досягнення вчених-природничників Новоросійського університету і розкрито їх значення для подальшого розвитку фітопатобактеріології та мікології.