Провідна роль жінок у розвитку музейної справи Миколаєва в другій половині двадцятого століття

Анотація

На прикладі одного з найстаріших миколаївських музеїв – обласного художнього музею ім. В. В. Верещагіна, – проаналізовано процеси організаційних змін і трансфор- маційних перетворень, що стали знаковими та сформували сучасні засади його роботи. Мета статті – розкрити роль наукових співробітниць обласного художнього музею ім. В. В. Верещагіна для збереження, накопичення та популяризації музейної колекції як специфічної пам’ятки матеріальної історико-культурної спадщини України. Предметом дослідження стали форми та напрямки роботи директорок обласного музею в контексті обґрунтування пріоритетних завдань та визначення колективом шляхів їхньої практичної реалізації. Наявний акцент сприяв найбільш комплексному заглибленню в тематичну площину та дав змогу визнати відданість колежанок музейній справі. Встановлено, що комплексне збільшення експозиції музею стало результатом продуманої наукової та ор- ганізаційної роботи, проводили активну експозиційно-виставкову, екскурсійну роботу, запроваджували нові, для того часу, масмедійні форми реклами. Водночас із цілеспрямо- ваним і систематичним збиранням предметів музейного значення, колежанки вели значну культурно-просвітницьку роботу. На основі порівняння статистичних даних, доведено безперервне збільшення кількості відвідувачів музею, проведення лекцій, виставок та заходів культурно-громадського значення. Визначена проблематика, на жаль, не набула в сучасній історіографічній площині належної уваги як на загальнодержавному, так і на регіональному рівні. У вітчизняній історіографії наявна певна лакуна щодо комплексного аналізу гендерного компоненту як вагомого фактору в забезпеченні становлення та розвит- ку всіх форм музейної роботи в Україні. Матеріали, наведені в статті, на прикладі лише одного музею доводять перспективність обраної тематики та можливість її виокремлення як напрямку наукового дослідження.