Єврейський погром в Катеринославі в липні 1905 р.

Анотація

Статтю присвячено маловідомому епізоду історії Катеринослава – єврейському по- грому 20 липня 1905 р. Через нестачу історичних джерел, дані події не мали належного висвітлення в загальних працях із історії євреїв або краєзнавчих студіях. Переважна їхня більшість сфокусована на подіях квітня та жовтня 1905 р., коли в Катеринославі також відбувалися єврейські погроми. Автори цього дослідження поставили за мету з’ясувати причини, перебіг і наслідки єврейського погрому 20 липня 1905 р. на Катеринославі. Реа- лізація дослідження стала можливою завдяки знайденим у Державному архіві Дніпропет- ровської області документам, введеним уперше до наукового обігу. Внаслідок проведеного дослідження, вперше реконструйовано перебіг погрому 20 липня 1905 р. Автори спросто- вують офіційну версію місцевої влади, відображену в рапорті до Міністерства внутрішніх справ щодо: 1) кваліфікації самих подій; 2) їхніх причин; 3) масштабів та 4) наслідків. Аналіз наявних документів дає можливість стверджувати, що 20 липня 1905 р. мав місце організований єврейський погром, а не стихійні заворушення чи окремі «інциденти», спровоковані нібито самими євреями. Підтвердженням цього є доведена синхронність дій різних груп погромників у 9‑ти основних локаціях центральної частини Катеринослава. Зазначено, що місцеві органи правопорядку безпосередньо відповідальні за насилля в місті, бо своєю бездіяльністю сприяли ескалації міжетнічних зіткнень, а в окремих випадках – навіть підтримували антисемітські настрої, координували дії з погромниками. Це, зрештою, пояснює небажання поліцейських розглядати заяви потерпілих і відкривати провадження щодо винних одразу після сумнозвісних подій 20 липня. Встановлено, що причинами погрому могли бути: 1) намір розколоти революційний рух у місті на тлі між- етнічної ворожнечі (версія російських соціал-демократів); 2) помста правоохоронців за нібито завдані євреями 19 липня фізичні ушкодження поліцейському (якщо цей конфлікт реально мав місце) і використання ними антиєврейських настроїв частини містян; 3) за- родження у Катеринославі промонархічного середовища – майбутнього «чорносотенного» руху, відомого антисемітськими й шовіністичними поглядами.